Українському законодавству невідомий термін «франчайзинг«. Оперує Українське Законодавство терміном «комерційна концесія»
Основною нормативно-правовий акт – Цивільний кодекс України:

• Глава 76 – Комерційна концесія;
• Книга четверта – Право інтелектуальної власності
• Глава 75 – Розпорядження правами інтелектуальної власності

Слід враховувати також положення Господарського кодексу України:

• Глава 36 – Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів управління (комерційна концесія).
• Глава 16 – Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності.

Слід враховувати також спеціальне законодавство у сфері захисту прав інтелектуальної власності, захисту конкуренції, відповідальність за якість товару та захисту прав споживачів.

Договір комерційної концесії – це договір згідно якого:

одна сторона (правовласник) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання:

1. Об’єктів права інтелектуальної власності:

• Торгових марок;
• Промислових зразків;
• Винахід;
• Творів;
• Комерційної таємниці і т.п.;

2. Комерційного досвіду;

3. Ділової репутації.

Сторонами договору комерційної концесії є:

• Правовласник;
• Користувач;

Вимоги до сторін:

Можуть бути виключно фізичні та юридичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності;

Полягають в письмовій формі. У разі недотримання письмової форми договору концесії такий договір є недійсним;

Підлягає державній реєстрації органом, що здійснив державну реєстрацію правовласника:

• у відносинах з третіми особами сторони мають право посилатися на договір лише з моменту його державної реєстрації;
• якщо власник зареєстрований в іншій державі, реєстрація договору здійснюється органом, що здійснив державну реєстрацію користувача.

Істотні умови:

• Предмет;
• Плата;

Недоліки:

1. Невідповідність правового регулювання франчайзингу природі та стану розвитку комерційних відносин;

2. Вимоги до реєстрації ( «подвійна реєстрація»);

3. Незахищеність франчайзі (особливо українських франчайзі в франчайзингових договорах з іноземним франчайзером).

Дізнатись про Міжнародне Законодавство в галузі франчайзингу